.
Мета: розширювати поняття дітей про те, що таке краса людської душі,
спираючись на твори Василя
Сухомлинського. Розвивати вміння творити
добро у повсякденному житті. Виховувати бажання бути добрим, чуйним,
відповідальним.
Зала, де проводиться свято, прибрана повітряними кульками, плакатами, на
яких написані прислів’я, приказки, вислови про людську доброту: «Доброму завжди
добре», «Робиш добро - не кайся, а робиш зло – начувайся», «Все добре переймай,
а зла уникай», «Не одежа красить людину, а добрі діла», «З ким поведешся, того
й наберешся» та інші. А також вислови, які виділені в тексті, щоб діти їх запам’ятали. Посередині портрет
В.Сухомлинського. У святі беруть учні різних вікових груп, їхні батьки, бабусі та дідусі.
Звучить
пісня «Гімн любові».
1. Добрий
день вам, люди добрі,
Зичу вам добра я.
Хай без хмар життєвий обрій
Сонечком вам грає.
Приспів:
Добра усмішка з обличчя
Хай у вас не сходить,
Хай добродій вам зустрічний
Добрим словом годить.
2. Поділіться
добротою,
Йдіть на добре діло.
І проймуться чистотою
І душа, і тіло.
Приспів:
3. Хай
добром гостинна хата,
Повниться надміру.
Хай щастить вам, не втрачайте
У добро ви віру.
Приспів:
Учитель:
Запам’ятай ,моя
дитино, з юних літ
На все життя, щоб знала, як
прожити.
Людина для добра приходить в світ
Й покликана завжди добро творити.
Нелегко це, хто що б не говорив,
Й не кожному зробити це вдається.
Бо в світі стільки смертних є
гріхів,
Що доброта не завжди йде до
серця.
Та ти людина і тому учись
Добро творити, людям співчувати.
До цього світу пильно придивись,
Злим помислам навчися лад давати.
Йди з добротою – це собі затям,
Із ласкою, прихильністю,привітно.
Й не розлучайся з добрим
почуттям.
Хай доброта в душі суцвіттям
квітне.
Виходить бабуся зі своєю онукою.
Дитина.
Бабусю, скажіть мені, будь ласка,
а що таке доброта?
Бабуся.
Доброта – це чутливе, дружнє
ставлення до людей; привітність, ласка, прихильність. Таке визначення подається
в тлумачному словникові української мови. Доброта – це ще й співчуття, щирість
і щедрість людської душі і велика любов. Але добра людина з прихильністю і з
любов’ю ставиться не лише до людей, а й
до рослин і тварин. Адже всі ми – частина живої природи. Всім однаково боляче.
Коли нас ударять, всім однаково образливо, коли нас принижують. Тому добра
людина не образить. Не принизить і не завдасть нікому болю. Недаремно ми
наділені розумом, вміємо мислити, розуміти, говорити. Співчувати. Любити.
ЗАПАМЯТАЙ!
Ти – людина. А людина несе
відповідальність за те, що відбувається у світі.
(учні сідають на свої місця,а на сцену виходять дідусь з
онуком).
ОНУК.
Дідусю,скажіть, будь ласка,з чим можна
порівняти доброту і добру людину?
ДІДУСЬ.
З чим порівняти нам добру людину?
З небом безмежним в погідную
днину,
З сонцем, що сяє і всіх зігріває.
З ніжністю мами, що нас обнімає.
І з джерельцем, що дає до водиці
Спраглим вустам у жару
притулиться,
З ніжним теплом і усмішкою тата,
І з вітерцем, що злітає крилато,
З хлібом духмяним, що з печі
виймають,
З веснами ще, як сади зацвітають,
З чистими росами, ніжними
квітами.
І з вечорами, що йдуть з
оксамитками.
З теплим світанням, що ллє
промінцями.
З чуйністю, ласкою й казкою мами.
Отож, онучку, в народі кажуть, що
добрий чоловік надійніше кам’яного мосту,знай про це і сам будь таким надійним
і добрим.
ЗАПАМЯТАЙ!
Добра людина схожа на ясне
сонечко, тому що всіх вона вміє зігріти своєю любов’ю, турботою, ласкою,
щирістю та щедрістю.
(Дідусь з онуком ідуть, а на сцену виходять мати з
донькою).
ДОНЬКА.
Матусю, ласкаво прошу тебе,
скажи, у чому виражається доброта?
МАТИ.
Доброта виражається у твоєму
ставленні до людей і навколишнього світу, до тварин і рослин. Адже людина
повинна вміти співчувати, допомагати ближньому. по – дружньому ставитися до
товаришів і до всіх людей. А твоє ставлення до тварин, тобто те, як ти вмієш поводитися
з собачкою чи котиком, з пташкою чи метеликом, з маленькою мишкою чи з великим
конем, відразу відкриє всім, яка ти людина, чи є у твоєму серденьку любов,
співчуття, чуйність,ласка. Добра людина не буде бездумно нищити і ламати
деревце чи квітку лише тому, що їй так захотілося. Не стане ловити яскравого
метелика чи співочу пташку або маленького
жучка для свого задоволення, бо знає, що всі мають право на життя. І людина не
повинна нищити чи вбивати, а лише творити, примножувати красу цього світу, берегти
його і любити. Добра людина дивиться на тварину лагідно, в її очах любов і
ласка. І слова у такої людини теплі і лагідні. А інтонація голосу – ніжна.
Добра людина тваринку не вдарить, бо знає, що їй боляче. І якщо у тебе є друг –
собачка чи котик, пташка чи мишка, то знай, що ти повинна турбуватися і щиро
любити їх. У народі кажуть: «хто людям добра бажає, той і сам має» , « до
доброї криниці дорога втоптана».
ЗАПАМЯТАЙ!
Ти відповідаєш за того, кого
приручив!
Пісня «ДОБРОТА». 1 клас
1. Доброму
скрізь добре! – мама так сказала.
Я її послухав і не зрозумів.
Мама пояснила, казку розказала,
Став я прислухатись до чарівних слів
Приспів:
Й зрозумів нарешті, що добро творити
Треба щохвилини, протягом всіх літ!
Це і є завдання кожної людини,
Бо вона приходить для добра в цей світ!
2. Всі
прийшли на землю. Щоб добро творити,
Щоб ростить старанно честі деревце.
Треба добрим бути, чесно завжди жити,
Й ти ніколи в світі не забудь про це!
Приспів:
(Мити з донькою ідуть, а на сцену виходять батько з
сином).
СИН.
Татку, скажи, будь ласка, а чому
треба бути добрим?
БАТЬКО.
Добрим треба бути тому,що ми
люди, а не звірі. Ми наділені розумом, вміємо мислити, міркувати, вміємо мріяти
і планувати своє життя, ми вміємо говорити. У нас є мова, є слово,за допомогою
якого ми спілкуємось між собою і можемо успішно про все домовитися,не
застосовуючи сили. Люди мають здатність
удосконалювати свій розум і розвивати його. А тварини цього не можуть робити,
вони не вміють говорити і мислити, а живуть завдяки інстинктам. У світі тварин
виживають найсильніші, найспритніші, найвідважніші. І там такого поняття, як
доброта, немає. Доброта, це людська риса, здатність людини творити добро іншим.
І щоб жилось усім нам добре, у мирі і
злагоді, спокійно і затишно, треба щохвилини, щоденно творити добро. Та,
власне, людина для того приходить у світ, щоб творити добро. В народі кажуть: «
Н е одежа красить людину, а добрі діла», « Хто не чинить лихого, тому не
страшно нічого».
ЗАПАМЯТАЙ!
Людина у світ приходить для
добра.
(Батько з сином ідуть зі сцени,а виходять мати з сином).
СИН.
Матінко, а чому не можна бути злим? Поясни,
будь ласка,
МАТИ.
Зло – це щось
погане,недобре;нещастя, лихо, горе; розлюченість; почуття гніву, досади,роздратування;
злість, злоба, лють,лютість, лютощі; жорстокість – так пояснює це слово
тлумачний словник української мови. Ви уявили таку людину, в якої від люті
перекошене лице, у у серці зло і жорстокість, у якої злий погляд і страшні
думки рояться в голові? Від такої людини можна чекати найстрашнішого в будь-яку
хвилину. Вона може зрадити і вбити. Ви б хотіли зустрітися з такою людиною,
котра швидше схожа на голодного вовка, ніж на людину? Ні, звичайно. Тому в
серці несіть до всіх любов і лагідність, чуйність і співчуття, а не лють, горе
і жорстокість. Не чиніть нікому лиха, щоб не стати схожим на втілення зла. Та й
народ наш завжди застерігає про це: «Не копай ями іншому, бо сам упадеш», «
добре далеко розходиться, а зло – ще далі».
ЗАПАМЯТАЙ!
Не накопичуй в серці образ і зла,
щоб не стати жорстоким і лютим. Умій прощати!
(Мити з дитиною ідуть зі сцени, а за ними виходять
учитель з дітьми).
ДИТИНА.
Скажіть, будь ласка, а доброта –
це тільки людська риса характеру?
УЧИТЕЛЬ.
Добро творити на Землі
Людині лиш дано.
І навіть діточки малі
Всі знають це давно.
Краса і море доброти
Оточує нас всіх.
Подібним будь до сонця ти,
Щоб зазвучав твій сміх,як сонце з
висоти.
Хай сяє усмішка в очах.
Будь завжди добрим ти.
ЗАПАМЯТАЙ!
Будь завжди добрим, носи у своїй
душі світле сонечко любові до всього світу,адже ти – Людина!
УЧИТЕЛЬ.
Таким був ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ –
великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. Він віддавав дітям красу і
тепло своєї душі, він ніс на долоні своє щире серце,бо був насправді доброю і
щирою людиною. В йог палкому серці жила велика доброта і любов до всього світу.
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ не лише навчав дітей, він прищеплював кожному з них
найкращі людські якості, виховував в них доброту, чуйність,людяність,
патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі. Мудрий учитель писав
для дітей чудові твори: коротенькі повчальні і дуже змістовні. Його любов до
дітей була такою великою, як сонце.
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ
народився у 1918 році в селі Василівка на Херсонщині (нині Кіровоградська
область) у бідній селянській сім’ї. Ріс він звичайною дитиною. Та серце у нього
було чутливе і щире, переповнене ніжністю і любов’ю до людей та
навколишнього світу. Він вирішив присвятити своє життя навчанню і вихованню
дітей. Тому й обрав освітянську ниву . Подолавши всі житейські труднощі,
пройшовши через страшну війну і біду, через нестачі і голод, він ще більше
переконався в тому. Що його покликання – діти, що їм він прагнув віддати своє
серце і сповнене світлою любов’ю сонячну душу.
З 1935 року починає свою
педагогічну діяльність, а з 1948 року і до останнього подиху свого життя (1970
р.)ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – незмінний директор Павлиської школи. Тут, у
мальовничому селі, він працював, творив, навчав і виховував дітей. Сотні його
вихованців пішли у світ зі світлою і щирою душею. Такі люди роблять наш світ
радісним, добрим і сонячним. Для цього варто жити.
Сьогодні ми
послухаємо його оповідання і казки,сповнені тепла і сонця. З багатьма його
творами ви вже знайомі. Вони допоможуть зрозуміти вам найбільшу мудрість –
людина приходить у цей сонячний світ для добра. Творити повсякчас добро для
інших – це велике покликання людини.
(На
сцену виходить Доброта в супроводі дітей. На головах у дітей
Кольорові віночки з написами: Ласка, Співчуття, Щирість,
Щедрість, Чуйність, Прихильність, Любов).
ДОБРОТА.
У нашому чарівному
світі повинна правити доброта, щоб душі дітей були чистими і світлими. Щоб усі
люди були щасливими, а світ добрим, яскравим і кольоровим. Бо для чого люди
приходять у світ?
Я на свято до вас
прийшла не сама. Зі мною мої милі сестрички, без яких не було б і мене.
Сьогодні ми покажемо інсценізації до оповідань В.СУХОМЛИНСЬКОГО, щоб ви почули
і зрозуміли, що жити треба чесно і порядно, що треба бути добрим і намагатися
позбавлятися негативних рис, щоб душа була світлою і чистою, а серце добрим.
(Вибігає на сцену ЗЛО, усе в чорному. Разом з
ним його друзі. У кожного одяг переважно чорний і сірий, а на головах сіра
корона , на якій чорними буквами написано: Пустунці, Брехунці, Злючки,
Сердючки, Задаваки, Зухвальці, Лінивці, Забіяки).
ЗЛО.
Що це? Що це? Чому ви на сцені без нас та ще й
підлещуєтеся? Хто ви без нас? Смішно, тай годі. Якби не було нас. Ось таких
поганеньких і чорненьких, то звідки б ви дізналися. Що ви всі такі добрі,
лагідні та щирі? Усе в житті має свою протилежність, як день і ніч, чорне і
біле, війна і мир. Ось так! Без цього аж ніяк не можна. А ви тут самі хочете
правити цим світом. Не буде цього, бо в світі є ще ми. Без нас нічого не буває.
Так само, як не буває тепла без холоду, радості без смутку. Ми хочемо, щоб всі
стали такими, як ми. І жили з нами, билися, кричали, ламали, розкидали, смітили
і все нищили. Це ж так потішно!
ДРУЗІ ЗЛА.
1.
Ми
зухвальці й забіяки,
Ми пихаті задаваки.
2.
Злі ми
всі, ну просто злючки,
І сердиті всі – сердюки.
3.
Ми
лінивці й пустунці,
Ненаситні брехунці.
4.
Зло ми
любимо робити
І не вміємо дружити.
5.
І не
хочем жити в мирі,
Смітим в школі і в квартирі,
Все ми нищимо повсюди.
Ми такі зухвалі люди.
6.
Всіх
запрошуєм до нас.
З нами жити – просто клас!
7.
Всі такі
ми від природи,
Війни любимо й незгоди.
Ще пітьму і темноту,
Ми не терпим доброту!
ДОБРОТА.
Зачекайте,зачекайте. Я з вами не
погоджуюсь. Якщо ви будете правити цим світом, то й самі пропадете,бо ж не буде
миру на Землі, а лише руйнація, пітьма,морок, горе і біда. Чи не так? Зло породжує
ще більше зло, а тому вам дуже швидко нічого буде ламати і руйнувати, нищити і
шкодити. Ви самі себе знищите.
ЧУЙНІСТЬ.
Звичайно. Я впевнена, якщо
переважає чуйність, то немає кривди і болю.
Любов.
Якщо у світі є любов, то нема війни. А діти ростуть щасливі і радісні.
Щедрість.
Якщо у світі є щедрість,
то всі ситі і немає голоду, бо щедрий поділиться з усіма.
Щирість.
А якщо переважає
щирість,то немає брехні, є правда,і всі серця відкриті і чесні.
Прихильність.
Якщо є прихильність,то нема задавак і забіяк,
а всі люди один до одного ставляться по – дружньому, прихильно, поважають одне
одного.
Співчуття.
Якщо переважає співчуття,то
біда відходить геть, бо люди допомагають одне одному словом і ділом, кажуть
щирі і добрі слова, а горе відступає.
Ласка.
А якщо переважає ласка,
то не буде жодного черствого серця, не буде в душах людських кришталиків льоду,
а буде всім тепло і затишно.
Доброта.
Тому ми не допустимо до наших дітей Зла.
Нехай воно іде від них далеко – далеко з нашої живої і прекрасної планети
Земля. Геть від нас, нам з вами не по дорозі. Для всіх у цьому залі добре ім’я - найкраще багатство! Бо хто людям добра
бажає, той і собі має. А хто бажає зла, з тим ми не дружимо і не хочемо йти з
ними. Йдіть від нас!
(ЗЛО ІЗ ДРУЗЯМИ ІДУТЬ ГЕТЬ).
З добрим поживеш
- добре переймеш, а з лихим зійдешся – й
свого позбудешся. Отже пам’ятайте всі: з ким поведешся, того й наберешся. Бо
лихий добро псує. Тому вчіться творити добро і дружити з добрими людьми.
Пісня «НА ЩО СХОЖА
ДОБРОТА?».
1.
Можу
довго я не спати –
Думка світом
десь літа.
Дуже хочу.
Друзі знати,
На що
схожа доброта.
Чи на ніжні руки мами?
Чи на
пісню солов’я?
Чи на
квіточку, що з нами
Розмовля
в саду щодня?
2.
Можу
довго я не спати –
Думка
світом десь літа.
Дуже
хочу. Друзі знати,
На що
схожа доброта.
Чи на
сонечко веселе
Дуже схожа
доброта?
Чи на
дощик, який стеле
Радість
в сонячних житах?
(Інсценізація
творів В. СУХОМЛИНСЬКОГО).
«Щоб не наколовся»
Дитина.
Дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона
підійшла до акації. На акації гострі – прегострі колючки.
Над акацією літає барвистий метелик. Ой,як же
йому не страшно літати! Налетить на колючку – що ж тоді буде! Підійшла Зоя до
акації. Зламала одну колючку,другу,третю.
Мама побачила це й питає:
-
Що ти
робиш, Зою? Навіщо колючки зламуєш?
-
Щоб метелик не наколовся,- відповіла Зоя.
«Майже чарівна розмова».
Дитина.
Це було теплого сонячного
дня. Все навкруги раділо весні. Квітнули сади, щебетали пташки,у блакитному
небі летів журавлиний ключ. Десь весело дзюрчав весняний струмок. А під високою
тополею на вулиці стояв маленький хлопчик і плакав. Він не бачив, як квітнуть
сади. Він не чув, як щебечуть пташки. Небо здавалось йому не блакитним, а
чорним. Журавлиний ключ здавався хлопчикові разком сльозин.
Люди йшли повз маленького хлопчика й не
помічали , що він плаче.
Один дідусь побачив хлопчика, підійшов
до нього, поклав йому руку на голову. Він довго щось хлопчикові говорив, щось
його розпитував. Хлопчик крізь сльози щось розповідав дідусеві.
Так вони розмовляли з
годину. І от хлопчик усміхнувся. Він побачив, як навкруги квітнуть сади. Він
почув, як весело щебечуть пташки. У
блакитному небі перед ним затремтів журавлиний ключ, і хлопчик подумав: а зараз
весна!
Як то мило та гарно, коли хто осушить
сльози на очах іншої людини й пробудить
у неї усмішку.
«Скажи
людині: «Здрастуйте!».
Дитина.
Лісовою стежкою йдуть батько і маленький
син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко стукає дятел та лісовий
струмочок дзюрчить у лісовій гущині.
Аж тут син побачив: назустріч їм
іде бабуся з ціпком.
-
Тату,
куди вона йде? – питає син.
-
Зустрічати
або проводжати, - каже батько й усміхається. Ось як ми зустрінемося з нею, ти
скажи їй одне – однісіньке слово: «Здрастуйте!».
-
Навіщо
їй казати це слово? – дивується син. – Вона ж зовсім нам незнайома.
-
А ось
зустрінемось, скажемо їй це слово, тоді й побачиш навіщо. Побачиш, що
станеться.
Ось і бабуся.
-
Доброго
дня, бабусю! Каже син.
-
Доброго
дня! – каже батько.
-
Доброго
вам здоров’я! – каже бабуся й усміхається.
І хлопчик тоді здивувався: усе
довкола змінилося. Сонце засяяло
яскравіше. Верховіттями дерев пробіг легенький вітерець. І листя заграло,
затремтіло. В кущах заспівали пташки – раніше їх і не було чути.
На душі у хлопчика легко – легко
стало.
Виступ старшої групи садочка.
«СЬОМА ДОЧКА»,
УЧИТЕЛЬ.
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ хотів, щоб усі
діти виростали добрими, чуйними, дружніми, товариськими, щедрими і щирими. Я
вірю, що так воно і буде. Хай у кожному серденьку живе доброта, любов до людей
і навколишнього світу.
1. Добро
спішіть творити, люди,
Воно як сонце зігріва,
В добрі нам всім
Зручніше буде,
Без нього затишку нема.
2. Доброта,
як промінь сонця.
Що з’явився у імлі,
Пригорнувся до віконця
І розлився по землі.
3. Доброта,
як ласка мами,
Віддає любов свою.
Ніжить серденько так само,
Як і пісенька в гаю.
4. Доброта,
як щедрість літа, -
Радість. Щастя і краса!
Як волошка серед жита.
Ще, як дощик і роса.
5. Пам’ятайте,
любі діти,
Істина така проста!
Найцінніше в цілім світі –
Це любов і доброта.
ПІСНЯ « СВІТ НЕ БЕЗ ДОБРИХ
ЛЮДЕЙ».Співає Роман Анатолійович.
УЧИТЕЛЬ.
А тепер давайте разом з вами складемо вірш про те, яким треба бути в
житті. Останнє слово кожного другого рядка ви
добиратимете в риму самостійно.
Щедро ллє
проміння сонце
У твоє й моє
…(віконце),
Щоб в теплі ми
виростали
Й світло
людям…(дарували).
Й де б ми в
світі не були,
Щоб завжди
любов…(несли).
Щастя, радість і
тепло,
Щоб чудово всім
…(було).
В світ прийшли
ми: я і ти
Для любові й
…(доброти)!
Будь привітним і
прихильним,
Добрим, лагідним
і …(сильним).
Вчися правдою
прожити.
Теплим словом
вмій …(зігріти).
Вчись завжди
допомагати
І
людині…(співчувати).
І старайся так
прожити,
щоб, як сонечко,… (світити)!
І в душі завжди
нести
Теплий промінь
…(доброти)!
УЧИТЕЛЬ.
Жить на
Землі – велике щастя,
Якого ти не помічав.
І пам’ятай, що ти –
ЛЮДИНА.
Немає коментарів:
Дописати коментар